- хворіти
- [хвоур’і/тие]
-р'і/йу, -р'і/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
хворіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
хворіти — і/ю, і/єш, недок. 1) на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. 2) за кого – що, чим, перен., розм. Глибоко пройматися болем, хвилюватися за когось, щось, уболівати за ким , чим небудь … Український тлумачний словник
хворіти — (на що й без додатка бути хворим, мати якусь хворобу), нездужати, слабувати, недугувати, недужати, слабіти, хворувати; страждати (на що довго; мати певну хворобу); лежати, валятися (не вставати з постелі через хворобу); недомагати, кволитися,… … Словник синонімів української мови
хворість — рості, ж. Те саме, що хвороба … Український тлумачний словник
хворість — іменник жіночого роду хвороба розм … Орфографічний словник української мови
суха хворіст — ж. Вр. Туберкульоз, швидко поступаючий; хвороба легенів … Словник лемківскої говірки
хворать — хвор/а/ть … Морфемно-орфографический словарь
хвороба — хвор/об/а … Морфемно-орфографический словарь
хворание — хвор ание, я … Русский орфографический словарь
хворать — хвор ать, аю, ает … Русский орфографический словарь